Меню сайту
Фотогалерея

Всі фото
Погода в Понінці

Наша історія


Історія Понінківського професійного ліцею


  

 

На північному сході Хмельницької області в обіймах голубої стрічки річки Хомори і зеленого поясу хвойних дерев розташувався Понінківський професійний ліцей, заклад з 89-річною історією. Уже третє тисячоліття почало свій біг. Чи стала ти, Людино, мудрішою? Чи навчилась чогось у його величності Часу? Чи навчилась поважати Історію? Історію своєї землі, свого краю, свого роду, свого народу. Все починається з малого, все має свою історію. Мають свою історію і навчальні заклади. Як люди. Як країни. Історія становлення і розвитку Понінківського професійного ліцею дуже багата і цікава.

     А починалося все так.     На мальовничій землі Хмельниччини у Полонському районі розташувалось селище Понінка. Чудовий край. Навкруги ліси, річка Хомора. Цей багатий край ще у ХІХ столітті привернув увагу промисловців. 1870 року на кошти купців Грюнфельда і Хрякова споруджено паперову фабрику. Навколо підприємства виростало селище. Основною робочою силою були жителі навколишніх сіл. Фабрика розширювалась, в 90-х роках XIX ст. уже працювало 4 папероробні машини. Виникла необхідність в кваліфікованих кадрах. Їх підготовка здійснювалась на базі фабрики. Але це не могло повністю задовольнити потребу в кваліфікованих робітниках. Навчання було несистемним. Почалось будівництво навчального корпусу. У вересні 1923 року було здійснено перший набір учнів на навчання. 25 чоловік переступило поріг невеличкого будиночка на березі річки Хомори. Навчальний клас своїми вікнами замріяно дивився у швидкоплинну річку. 20 вересня 1923 року розпочався перший урок - урок засвоєння премудростей професії паперовика. Почалась Історія системної підготовки робітників для паперової фабрики. Першим директором професійної школи був Бесікалов О.М..

    Згодом професійна школа була реорганізована в школу фабрично-заводського учнівства (ФЗУ). І925 року відбувся перший випуск спеціалістів для фабрики. Варники смоли, сіткарі, рольники стали на свої робочі місця. А школа ФЗУ виконувала свої функції - вчила нових учнів. І добудувалось, дбала про матеріальну-технічну базу. Вже з 1929 року в добудованому навчальному корпусі одночасно могло навчатись три групи. Підготовка велась з таких спеціальностей: сіткар, рольник, сортувальник, виливальник, слюсар, токар. Навчання тривало два роки. Збільшилась кількість учнів - виникла житлова проблема. У 1932 до навчального корпусу було добудовано гуртожиток. Будувати допомагали всі: майстри, викладачі, учні. Байдужих не було. Була віра і бажання творити. Учні школи Бичківський О., Салацький Л., Мелешко Д., Буханевич Г., Паламарчук М, показували приклад. Фабрика нарощувала темпи випуску продукції. Понінківська школа ФЗУ отримувала замовлення на підготовку спеціалістів. Школа ФЗУ перейшла на річний термін навчання, контингент учнів зріс з 75 до 250 учнів. Майбутні пресувальники, рольники, слюсарі, токарі сіли за парти. З 1934 року наш навчальний заклад розпочав підготовку помічників машиністів папероробних машин. Реформування системи професійно-технічної освіти країни не проходило осторонь Понінківської школи ФЗУ. З 1940 року школа ФЗУ перейменована в школу ФЗН. Термін навчання скорочується до 6 місяців, кількість учнів зростає до 300 чоловік. Таким було веління часу. У ці складні роки очолював колектив школи Хохуда В.Л., ентузіаст і сподвижник освітянської справи. Він дбав про підвищення якості підготовки спеціалістів, робив все для збагачення матеріально-технічної бази, піклувався і про виховання гідних громадян своєї держави. До 1941 року школа ФЗН дала країні 1965 висококваліфікованих спеціалістів.

   В роки Другої світової війни Понінківська школа ФЗН продовжує свою справу - готує робітників для держави. Але все це здійснюється уже на Уралі, в евакуації. І готуються спеціалісти для машинобудівної промисловості. Тимчасове перепрофілювання. Цього вимагали обставини. Учні, інженерно-педагогічний колектив живуть за законами воєнного часу. Багато випускників школи ФЗН взяли зброю в руки і разом зі своїм народом в єдиному строю боронили свою землю, свій край від ворога. Золотими літерами вписані в Історію училища імена Кучки М.Т., Свінціцького М.В., Ковальчука Ю.Х., Мелешка Д. А. та багатьох інших. Вони на своїх плечах несли тягар війни. Вони вірили в перемогу. Після закінчення війни стало доброю традицією проводити зустрічі з колишніми випускниками, ветеранами війни напередодні 9 Травня. Пам'ятає ліцей всіх своїх випускників поіменно: і тих, хто вижив в криваві роки війни, і тих, хто знайшов свій вічний сховок на дорогах борні. 750 випускників не повернулись до рідних домівок. Живе пам’ять про них. 1944 рік. Фашистів вигнано з Понінки. Школа ФЗН повертається додому і уже в звичній для мирного часу обстановці продовжує роботу.

   З 1 вересня 1945 року школа ФЗН реформується в ремісниче училище №1. Директор Чукматий В. Е., дбаючи про забезпечення кращої адаптації учнів до життя і наближення підготовки спеціалістів до потреб виробництва, розширює діапазон спеціальностей. З 1947 року в училищі можна опанувати професію лаборанта, електромонтажника. Багато учнів закінчували училище з відзнакою. Серед них Савіцький Й.А., Жураківський С.А., Петров П.П., Шеремета К.В, Савіцький Й.А., Жураківський С.А. повернулись в училище наставниками молоді. І не зрадили йому ніколи, з училища й на пенсію пішли. 50-60 роки - це роки високого ентузіазму і бажань, здійснення великих і малих мрій. Хіба можна забути, з яким піднесенням, бадьоро й весело будували учні та майстри в/н спортивний зал. Самі у колгоспі заробили гроші, самі цеглинку до цеглинки клали і мурували свій "палац спорту". Це сприймалось саме так. А група мулярів почувалась іменинницею. Кожний рік - це рік звершень, рік досягнень, хай навіть маленьких. Роки, коли відкривались норі спеціальності, особливо пам’ятні. 1959 рік Вперше було набрано групу, що освоювала спеціальність „слюсар з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики”. Здійснюється підготовка спеціалістів не тільки для паперової промисловості, але й для інших галузей народного господарства. Директору Осіну Г.П. дякує училище за свій розквіт у ці роки.

1 вересня 1968 року інженерно-педагогічний колектив очолив Степанюк В.Т. Спокійний, врівноважений, тактовний, прекрасний організатор і тонкий психолог. Таким він був, таким він залишився в пам'яті тих, хто з ним працював. Училище живе, квітне. З усіх куточків Радянського Союзу ідуть сюди вчитись, в різні куточки роз’їжджаються після його закінчення - на роботу. Цікава географія направлень: Свєтлогорськ, Яунціємськ, Архангельськ, Дніпропетровськ, Львів, Москва, Малин, Ташкент, Рига, Ленінград, Київ, Таллін… Досягнення училища у справі підготовки висококваліфікованих робітників привертає увагу Уряду. У І975 році за розпорядженням Міністерства целюлозно-паперової промисловості виділяються кошти на будівництво гуртожитку на 220 місць і учнівської їдальні. У 1976 році гуртожиток і їдальня були збудовані. 1977 року директор училища порушує клопотання перед Міністерством целюлозно-паперової промисловості про добудову навчального корпусу. Так, це були дуже багаті на події роки. 1979 рік. Згідно а Наказом Державного комітету по професійно-технічній освіті училище перейшло на навчання з наданням середньої освіти. Збільшується штат педагогічних кадрів, обладнуються кабінети із загальноосвітніх предметів, виникає потреба добудови навчального корпусу. У 1980 році здано в експлуатацію новий навчальний корпус. До послуг учнів - нові просторі кабінети, лабораторії, майстерні. В училищі навчаються 750 чоловік. Будівнича епопея не закінчилась: у 1983 році гостинно відкриває двері ще один гуртожиток для учнів (на 230 місць). У І986 році в училищі навчається 780 учнів в 24 групах. Цього ж року інженерно-педагогічний колектив знайомиться з новим директором Шумиводою М.М. Багатий на ідеї, ерудований, він вносить новий потужний імпульс у навчально-виховний процес, стає провідником ідеї гуманізації, педагогіки співробітництва. Шумиводі М.М. належить ідея будівництва спортивно-оздоровчого комплексу.

   Сьогодні училище гордиться тим, що має плавальний басейн на 25м. Дуже серйозно і відповідально під керівництвом заступник з навчально-виховної роботи Пилип'яка В.П. здійснюється робота з патріотичного виховання. Проведена велика пошукова робота. 6 травня 1988 року відкрито в училищі музей Героя Радянського Союзу Півнюка Миколи Володимировича і музей Бойової слави. На відкритті музею були присутні 362 ветерани Великої Вітчизняної війни, однополчани героя, дружина і сини. Це був незабутній і хвилюючий день, день єднання поколінь, день мовчазної розмови старших і молодих, мудрих і недосвідчених. З 1994 року колектив очолює Бондарук Анатолій Миколайович. Він пройшов важкий шлях від майстра виробничого навчання, заступника директора з навчально-виробничої роботи до директора училища. Анатолій Миколайович з командою однодумців долав труднощі перехідного періоду. Поруч з ним були його бойові заступники: з навчально-виробничої роботи - Солодка К.С., з навчальної роботи - Мякотіна Т.Є. , навчально-виховної роботи - Пилил'як В.П. Бондарук A.M. не з тих, хто відпочиває на лаврах. Він створював атмосферу взаєморозуміння, дбав про покращання науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу. 1998 рік. Училищу 75 років. Можна вже оглянутись назад, можна підвести деякі підсумки. Гордість училища викладачі і майстри. Це вони творили славу. Хто може виміряти, скільки сил, здоров'я, тепла віддали училищу, дітям викладачі спецтехнології Бабичева В.Г., Бондарук Н.О., викладач математики Ніколаєва М.Д. майстри виробничого навчання Мелешко Д.А., Шатківський I.П., викладач фізвиховання Мастеров К., майстер в/н Рачковський М.Г., Савіцький Й.А., ст. майстер, вихователь Камінська Г.М. Училище гордо називає імена своїх випускників. Всі вони сягнули висот майстерності, а багатьом судилось сягнути і висот кар'єри. Серед них Шеремета К.В. (він тривалий час був директором Корюковської паперової фабрики); Огойко О.А. - директор Полянської паперової фабрики; Рябоконь А.Г. - директор ВАТ „Понінківський КПК”, Данілін В.І - директор Львівської паперової фабрики, Верещак В.В. - директор Дніпропетровської паперової фабрики; Радченко А.П. - директор Хмельницького училища №11... Та хіба всіх назвеш? Наші випускники працювали в різних містах і селах. Але найбільше їх працювало на Понінківському КПК. Адже саме Понінківській фабриці завдячує училище своїм народженням, саме з цією фабрикою зв'язано так багато. Училище завжди могло розрахувати на допомогу і підтримку директора фабрики Кваська М.З. На фабриці учні проходили практику, в цехах фабрики їх привітно зустрічали наставники. 2003 року директором училища став Станіслав Григорій Васильович. Продовжуючи справу своїх попередників директорів, Григорій Васильович започаткував власний стиль керівництва, який базується на глибокому розумінні вимог і потреб сьогодення. Особливою турботою нового директора стало зміцнення, збагачення матеріально-технічної бази ліцею, створення умов для формування нової якості надання освітніх послуг. 26 липня 2003 року Понінківське професійно-технічне училище реорганізовано в навчальний заклад нового типу – професійний ліцей. За 89 роки підготовлено 18 тисяч висококваліфікованих робітників.

З 2010 року роботу колектив очолює Романюк Микола Євгенович -  мудрий керівник і професіонал, він впевнено веде колектив до нових звершень.

         Заступники директора Багінська Н.Г., Тютюнник О.О., Одюшин В.П., Полодюк Л.Ю. піклуються про створення доброзичливого мікроклімату в педагогічному колективі, виявляють і стимулюють готовність педагогів до ризику та інновацій. Адміністрація закладу і весь трудовий колектив – майже сто небайдужих працівників, докладають всіх зусиль щодо покращення матеріально-технічної бази ліцею.

 У ліцеї працює 63 педагоги, з них кваліфікаційну категорію «спеціаліст»  мають  15 педагогів, «спеціаліст  ІІ категорії»  – 18, «спеціаліст  І  категорії»   – 12, «спеціаліст вищої категорії»  – 19. Шість педагогічних працівників мають педагогічне звання  «старший викладач», 1 -  «викладач-методист», 1 -  «майстер виробничого навчання І категорії».

Середній вік педагогічних працівників становить 38 років, колектив молодий та завзятий.

Педагоги плідно працюють на освітянській ниві. Підтвердженням цього може бути той факт, що за результатами рейтингових досліджень наш ліцей у 2012-2013 навчальному році зайняв 4 місце за результативністю участі в обласних предметних олімпіадах загальноосвітнього напряму, IІ місце за участь в обласних масових заходах. Викладачі та майстри виробничого навчання, вихователі беруть активну участь в різноманітних ліцейних, обласних , Всеукраїнських заходах, отримують призові місця на конкурсах фахової майстерності, публікують свої роботи в обласних та всеукраїнських періодичних виданнях.          

Творча група педагогів під керівництвом директора ліцею  - Романюка  М.Є. спільно з відділенням науково-методичного забезпечення професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти розробила Державний стандарт з професії ‘”Машиніст папероробної (картоноробної) машини (сіткар)”.

Життя професійно-технічного навчального закладу нерозривно пов’язане з соціальними партнерами, роботодавцями. Ми  дякуємо за плідну співпрацю  керівникам ТОВ «Понінківська КПФ», ТОВ «АСС – Коростишівська паперова фабрика»,  ТОВ «Полонне Траузер Фекторі»,  КП «Завод «Маяк» та багатьом іншим. Найтепліші  слова вдячності хочеться надіслати базовому підприємству - ТОВ «Понінківська КПФ».

Загально відомий той факт, як нелегко знайти молоді своє місце в житті, роботу, яка б приносила і моральне задоволення, і матеріальний достаток. Наші випускники користуються попитом на сучасному ринку праці. Для багатьох з них ліцей є лише першою сходинкою у професійному зростанні. Ми маємо підписані угоди про подальше навчання випускників у вищих навчальних закладах, зокрема з Націнальним технічним університетом «Київський політехнічний інститут» та з Вінницьким інститутом конструювання одягу і підприємництва.

         За 90 років існування навчального закладу у ньому зародились та шануються багато гарних традицій, однією з таких є виховання власних педагогічних кадрів. На сьогодні в нашому колективі підтверджують своє педагогічне покликання 24 наших випускники: Полодюк Л.Ю., Подгорнюк О.П., Жмак А.А., Дорофійчук О.В., Сосун Р.Д., Грінчук В.М., Свінціцька Л.В., Бондар Л.Р., Бахуринська О.С., Верхогляд О.В., Шатковська А.С., Ярошенко С.Д., Іщук В.М., Бадрак А.О., Сочинська І.В., Багінська В.Й., Кошовий А.П., Государський О.В., Сідорський В.Л., Прендецький Л.Л., Рубєж Т.В., Одюшина Л.В., Остапчук В.В., Бабіцький А.В.

 Працюють у колективі династії: Плакси, Мартинюки, Мастерові, Сочинські, Олійники, Станіслав, Романюки, Дзюпіна, Дорофійчуки, Ярошенки, Багінські, Стопа (Пилип’як).
 

Ще одна добра традиція підтримувати тісні зв’язки та пам’ятати про  тих  людей, які віддали левову частку свого життя Понінківському професійному ліцею – нашим шанованим ветеранам: Мартинюк М.І., Завєтнов Д.Т., Богдан І.П., Савіцький Й.А., Жураківський С.А., Мелєшко Д.А., Мастєров К.І., Сидоров Є.В., Лесик П.Р., Рачковський М.Г., Гродзінський І.Л., Ковальчук Ю.Х., Ємельяненко О.Є., Піхур Д.С., Ніколаєва М.Д., Пилип`як  В.П., Пилип`як М.К., Ліневич Г.Б., Лисюк В.В., Бондарук А.М., Бондарук Н.О., Бабичева В.Т., Волкова І.Ф.

Будемо сподіватись, що ці традиції будуть підтримуватися і  шанувалися   й надалі.


Історія Полонського професійного аграрного ліцею


ВІД ШКОЛИ КОМБАЙНЕРІВ  -
ДО ПРОФЕСІЙНОГО АГРАРНОГО ЛІЦЕЮ

Погляд  в минуле

         Місто Полонне Хмельницької області – одне із найдревніших населених пунктів України. У 2011 році йому виповнилось 1015 років. Красою України назвала Поділлля Леся Українка. В Полонне велика поетеса  приїздила до свого дядька, милувалася чудовими краєвидами лісових масивів, чарівністю річки Хомора.

       Одним із наймальовничіших  куточків міста є парк-пам’ятник садово-паркової архітектури, в далекому минулому маєток графа Карвіцького. Саме тут розташований  Полонський професійний аграрний ліцей. Парк охороняється законом й утримується в належному стані, завдячуючи старанням учнів і працівників ліцею. Офіційна дата створення навчального закладу – 5 жовтня 1935 року, коли був виданий відповідний наказ Міністерства сільського господарства УРСР, але його історія сягає своїм корінням багато глибше – двадцятих років минулого століття.

        Ще в далекому 1924 році, після багатьох років війн, коли українська багатостраждальна земля вимагала не лише робочих рук, а й спеціалістів – агрономів, польоводів, в Полонному був заснований сільськогосподарський технікум. Важко встановити, чому перестав існувати технікум. Очевидно, головною причиною була необхідність масової підготовки механізаторських кадрів. І технікум був реорганізований в школу механізаторів. Це сталося саме у 1935 році, який і став точкою відліку існування навчального закладу. Називався він по-різному: „Школа механізації сільського господарства”, „Обласна школа  комбайнерів”, після Великої вітчизняної війни – „Училище механізації сільського господарства”. 

       Але головним є те, що у всі роки існування, і в даний час пріоритетним спрямуванням навчального закладу було сільськогосподарське. За кілька довоєнних років – з 1935 по 1941 рік – школа підготувала більше 5 тисяч механізаторів різних спеціальностей, що стало значною силою для розбудови сільського господарства країни. У 1944 році, відразу після звільнення території України від фашистських окупантів, школа механізації відновила свою діяльність. Кількість підготовки кадрів зросла: щороку школа  випускала більше тисячі спеціалістів – комбайнерів, бригадирів тракторних бригад, шоферів, механізаторів.

        Поновлювався викладацький та інструкторський склад, збагачувалась школа технікою, яка поступала з вітчизняних заводів. Полонська школа механізації стала не лише центром підготовки механізаторських кадрів, а й пропагандистом впровадження техніки в усі галузі сільськогосподарського виробництва, школою вивчення передових методів господарювання на землі.

Гордість ліцею – його випускники

           За доблесну працю випускники Полонського професійного аграрного ліцею в різні роки були відзначені високими урядовими нагородами. Героями Соціалістичної праці стали: Бортняк Петро Федосійович, Ніколін Сергій Микитович, Музика Василь Арсенійович, Кулик Федір Володимирович. 
            Орденом Леніна були нагороджені: Пулим Ананій Данилович, Процюк Зіновій Семенович. 
        Орденом Трудового Червоного Прапора – Чумак Іван Денисович, Зеленюк Олексій Володимирович, Тріщ Станіслав Іванович, Жвалюк Василь Павлович, Сидорук Василь Мойсейович, Лавренюк Павло Самійлович, Матюха Василь Васильович, Шуляк Микола Володимирович.

            Старт в трудове життя саме в Полонському ПТНЗ отримали прекрасні люди, спеціалісти з великої букви, знавці своєї справи, які й сьогодні  трудяться на благо нашої держави. Та, мабуть, немає в Полонському районі жодної сільської родини, з якої хтось та не навчався в Полонському ПТНЗ. З почуттям глибокої вдячності згадують випускники роки навчання в ліцеї, приїздять в навчальний заклад через  30 років, щоб подякувати за здобуті знання, трудові навики, які стали основою для їхнього життєвого шляху.

          В планах на майбутнє колектив ліцею  в першу чергу бачить збереження, оновлення матеріально-технічної бази, більш тісніше спілкування з роботодавцями, ширше залучення їх до навчально-виховного процесу, розширення переліку робітничих професій, за якими ведеться підготовка в ліцеї. За багаторічну історію свого розвитку колективом ліцею накопичено великий досвід у навчанні і вихованні підростаючого покоління, підготовці кваліфікованих робітників. Цим досвідом колектив ділиться з іншими навчальними  закладами, запозичує  краще у них. Як завжди, колектив у творчому пошуку  новітніх форм та методів навчання і виховання учнів, дбає про високу результативність своєї нелегкої і та

Форма входу
Наша адреса
 Хмельницька обл.
Полонський р-н.
м. Полонне, вул. Юзькова, 48
смт. Понінка, вул. Пермоги, 37
Наші контакти
Телефони:
(03843) 7-12-93 - Секретар
(03843) 3-25-06 - Секретар
(03843) 7-12-98 - Директор
(03843) 3-25-06 - Директор
(03843) 7-12-94 - Бухгалтерія
(03843) 3-10-78 - Бухгалтерія
(03843) 7-20-66 - Гуртожиток
(03843) 3-22-60 - Гуртожиток
Факс:
(03843) 7-12-93
(03843) 3-25-06

ppal035@ukr.net
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Друзі сайту
Друзі сайту
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET